- за власним бажанням
- unsolicited
Українсько-англійський юридичний словник.
за власним бажанням
Look at other dictionaries:
ад лібітум — незм. Вказівка в нотах на те, що виконавець може за власним бажанням вибирати характер виконання – темп, динаміку та ін … Український тлумачний словник
вихідний — а/, е/. 1) Який служить для виходу (у 1 знач.); пов язаний з виходом (у 4 знач.). •• Вихідна/ допомо/га грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням. Вихідна/ шку/рка мисл.… … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
волонтер — а, ч., заст. Той, хто став на військову або іншу державну службу за власним бажанням; доброволець … Український тлумачний словник
воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… … Український тлумачний словник
довільний — а, е. 1) Нічим не обмежений. 2) Який виникає, здійснюється за власним бажанням. 3) Який не випливає з чого небудь; необґрунтований, позбавлений аргументації. 4) рідко. Те саме, що достатній. || Багатий; великий … Український тлумачний словник
охотний — а, е, рідко. Здійснюваний за власним бажанням; добровільний … Український тлумачний словник
охочий — а, е. 1) Який виявляє бажання, готовність до чого небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охо/чий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого небудь, хто з власної волі зголошується на щось. || Який… … Український тлумачний словник
самодія — ї, ж. 1) Самостійна, автоматична дія. 2) Дія, вчинок за власним бажанням, особистою ініціативою … Український тлумачний словник
самодіяльний — а, е. 1) Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). || Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою. || Який здійснюється за почином мас. 2) Стос. до самодіяльності (у 2 знач.). 3) спец. Який … Український тлумачний словник
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник
